💔 Віктор Скирта загинув 14 червня 2022 року в селі Байрак Ізюмського району на Харківщині. Він порядкував у саду, коли поряд прилетіла міна.
Вікторові було 48 років. Народився в Байраку. Вивчився на тракториста. Працював охоронником і трактористом в агрохолдингу. Чудово знався на техніці. З навколишніх сіл до нього їхали ремонтувати бензопили, газонокосарки, мотоблоки.
“Він жив своєю майстернею. Коли нас окупували, зникло світло. Вітя поставив у погребі генератор. Перед цим нам вдалося приховати від окупантів два телефони і ми їх від генератора заряджали. Вмикали його, коли починалися обстріли, щоб росіяни не чули звуку. Але це стало небезпечно, тому чоловік зробив зарядний пристрій із велосипеда. Під час обстрілів ми в погребі по черзі крутили педалі і заряджали телефони”, – розповіла дружина Олена.
З початку повномасштабного вторгнення Байрак окупували російські війська. Віктор із Оленою залишалися вдома. Троє їхніх дітей були в Харкові.
“Окупанти загнали до нас багато техніки, розташували тут свої два штаби, – пригадала Олена. – Нам не дозволяли ходити вулицями, по двічі на день проводили обшуки…. Зі страху, що ми можемо передавати дані Збройним Силам України. Прямо у нас за хатою поставили велику установку, з якої обстрілювали українські позиції”.
Перед Великоднем, що був 17 квітня 2022 року, селянам дозволили вийти з Байрака. Олена не витримала постійних боїв, обшуків та обмежень і вирішила залишити село. Просила про це чоловіка, але він сказав, що буде стерегти майно. До того ж у сусідній хаті залишалася його мати.
“Окупанти сказали, що вся дорога, міст, якими будемо виходити, заміновані, тому до кінця можна і не дійти. Жодних речей не можна було з собою брати, лише паспорт. В мене забрали навіть пляшку води. Чотири кілометри замінованої дороги ми долали чотири години. Були чорні від бруду, бо через сильні обстріли доводилося падати на землю”, – пригадала Олена.
Так вона опинилася в окупованій Балаклії. Знайшла транспорт, який через два дні вивіз її у Полтаву.
Ввечері 14 червня 2022 року жінка прочитала в телеграм-каналі про смерть свого чоловіка Віктора. Того дня він працював у садку матері, коли раптом поряд прилетіла міна.
“Окупанти не давали ховати Вітю на кладовищі. Але його друг наполегливо до них ходив, просив і таки добився”, – сказала Олена.
Поховати дозволили на наступний день з 6 до 7 ранку.
“Вітя дуже любив життя, був добрий і веселий. В нього завжди поряд грав радіоприймач. Слухав новини, музику, навіть ходив пританцьовуючи… У нас двоє синів і донька й Вітя ставився до них так, ніби це одна єдина і неповторна дитина”, – сказала дружина.
У Віктора Скирти залишилися троє дітей, дружина, мати, брат і сестра.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять загиблих українців
Більше новин та актуальної інформації читайте в нашому телеграм каналі : https://t.me/all_news_in_ua