💔 Солдат Олександр Чірік загинув 19 серпня 2024 року при виконанні бойового завдання в районі села Новоандріївка на Покровському напрямку Донеччини. Окупанти здійснили авіаобстріл позицій захисників. Побратими знайшли тіло Олександра під завалами. Захиснику було 43.
Олександр народився у Києві. З дитинства малював, займався художнім випалюванням, ходив на бокс. Закінчив школу із срібною медаллю, потім відслужив у армії. В училищі отримав освіту газозварювальника. Працював за фахом. Згодом вступив до Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая на економічну спеціальність. Працював вантажником, охоронцем, робочим у типографії. На дозвіллі любив гуляти з дитиною в парках, ходити в ліс, їздити на велосипеді, читати, дивитися фільми й передачі. Коли мав час, їздили сім’єю на дачу до батьків.
Наприкінці 2020 року влаштувався на “Нову пошту”. Проявив себе відповідальним, старанним, неконфліктним працівником. Керівництво на нього могло покластися.
Олександр отримав повістку у квітні 2024 року. Пройшов комісію, отримав направлення на навчання. Два місяці опановував військовий фах. Став оператором безпілотних літальних апаратів. А потім потрапив на Покровський напрямок у складі 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
“У чоловіка не було якихось особливих амбіцій. Він був м’яким, не дуже наполегливим. Мріяв більше заробляти, побудувати дачу, щоб можна було туди брати сина й більше з ним проводити часу… Саша був і на війні, як на роботі – педантичним, відповідальним, намагався давати хороший результат”, – розповіла колишня дружина загиблого Вікторія.
Поховали Олександра в рідному місті. У нього залишився син, рідні, друзі та близькі.
Українська правда спільно з платформою Меморіал вшановують пам’ять полеглих військових
Більше новин та актуальної інформації читайте в нашому телеграм каналі : https://t.me/all_news_in_ua