Початок ⏫
Українських дітей не просто крадуть — їх хочуть «перепрошити». Їхню пам’ять, їхню мову, їхню самість. Вчиняється злочин проти людяності через майбутнє.
Геноцид української ідентичності
Росія не приховує, що українців не має бути. Вона каже це відкрито. Українська ідентичність для неї – помилка. Ненормальність. Те, що треба стерти. Тобто ідеться не про насильство як таке, а про біополітичну атаку проти самого факту існування.
Фуко писав, що сучасна влада каже: «треба змусити жити і дати померти». Росія перевернула цю формулу: вона змушує помирати і забороняє жити. Це не просто контроль. Це онтологія смерті. Держава, де бути живим — вже виклик системі.
Отже, світ опинився перед загрозою позитивістському праву: що робити з тим, хто вийшов за межі норм, для кого людяність — не цінність, а слабкість? Зараз закон не здатен працювати як інструмент вирішення конфліктів такого масштабу, він функціонує тільки як мова опису реальності. Коли правовий суб’єкт діє настільки поза межами норм, що звичайне право не здатне його охопити, здається, не варто чекати, поки формальні процедури доженуть цю катастрофу.
Чому Росія — це загроза, що кидає виклик усьому людству
У таких випадках має сенс знову звернутись до понять, які виражають моральний абсолютизм, як-от hostis humani generis — ворог роду людського. Власне, це не повернення до архаїки, а відповідь на виклики нової реальності, де традиційні інститути не встигають за радикальністю зла. Росія як інституціолізоване зло руйнує глобальний порядок і загрожує самим засадам людяності, виходячи за межі юридичних конструкцій державності. Саме тому відновлення морально-правових категорій універсальної відповідальності стає єдиним адекватним способом відповіді на загрозу, що кидає виклик всьому людству. І цей виклик постає не як питання міжнародного права, а як прояв глобального морального інстинкту самозбереження.
Росія — це машина, що пожирає людей
У XX столітті була спроба використати формулювання «ворог роду людського» на процесі Айхмана. Ганна Арендт писала, що прокурору потрібно було сильніше працювати, щоб повернути у правовий обіг це поняття. Айхман, на її думку, втілював «банальність зла» — коли найбільші злочини роблять не монстри, а ті, хто просто «робить свою роботу». Це і є система. І це те, що ми бачимо сьогодні.
У цій системі немає помилок. Є лише точні, холодні рішення, що нищать все, що відхиляється. Росія — це машина, що пожирає людей. Її гвинтиками стають тисячі, мільйони, хто більше не бачить Іншого. Вони бачать лише ворога, лише функцію. Це держава, де етика стерта, а індивід — статистична погрішність.
Еммануїл Левінас писав: насильством є не лише дія, а й заперечення Іншого як Іншого. Спроба перетворити його на зручне, а якщо не виходить — ліквідувати. Війна росії — війна за одноманітність, за одномовність, за одноправдність. Україна — це Інший, якого не можна стерпіти. Він підлягає або підкоренню, або знищенню.
Російський політичний режим — ворог роду людського
Росія — не імперія минулого, а активна колоніальна потуга, яка паразитує на народах і руйнує будь-які форми емансипації. Вона чинить опір свободі інших не з прагматизму, а з онтологічного страху втратити свою владу через правду, вона «не має кордонів» і моралі. Російський політичний режим і державний апарат — ворог роду людського. Правова кваліфікація і подальші дії мають бути відповідними. Не тому, що це політика, а тому що це реальність.
Або ми назвемо речі своїми іменами, або втратимо право лишатися людьми.
Бо зло, яке не має імені, вже перемогло.
#аналитика
🚀 Подписаться / Eng X / Bluesky / Eng Тelegram / Threads
Більше новин та актуальної інформації читайте в нашому телеграм каналі : https://t.me/all_news_in_ua