Ось розширений огляд китайської та китайськомовної преси про Україну за період 6–13 липня 2025 року. Огляд структуровано за тематичними блоками, подано у вигляді щоденного аналізу з цитатами й коментарями.
📌 Стратегія Китаю щодо миру та переговорів
4 липня: China News Service – «立场一以贯之，就是劝和促谈»
У випуску від 4 липня офіційний представник МЗС Китаю Мао Нін заявила:
Китай залишається неучасником конфлікту, послідовно виступає за перемовини та мирне врегулювання (). Позиція «просити мир і сприяти переговорам» залишається незмінною. Китай спрямований на пошук дипломатичних шляхів до припинення вогню. Підкреслено, що тривалий характер кризи не відповідає жодній із сторін, тому міжнародна співпраця є необхідною. Китай готовий брати участь у таких зусиллях, діючи відповідно до бажань самих сторін конфлікту.
Коментар: «立场一以贯之» – це чіткий меседж про стабільність позиції Китаю. Він показує, що Пекін намагається позиціювати себе як миротворця, не вдаючись до прямих військових чи геополітичних виборів.
🕊️ Перспективи нових переговорів
11 липня: China News Service – «暂不举行俄乌谈判…考虑将乌防长调任驻美大使»
10 липня президент Зеленський оголосив, що переговори з Росією призупинено, поки не будуть завершені домовленості щодо обміну полоненими . Одночасно розглядається можливий репатріаційний призначення міністра оборони України Умерова на пост посла у США. Це свідчить про дипломатичні маневри Києва для зміцнення військово-політичної співпраці із Вашингтоном.
Контекст: Китайські медіа ретельно слідкують за кадровими змінами в Україні, пов’язуючи їх із наслідками переговорного процесу та міжнародних відносин.
✈️ Військова допомога та санкції
12 липня: Chinа News/ CCTV – «美国对乌援助手段“上新”…俄方：全是生意»
11 липня сенат США затвердив 5 млрд $ безпекової допомоги Україні в межах ініціативи 2026 фіскального року . Зазначається, що Німеччина та інші союзники вже компенсують вартість обладнання, наданого Україні — тлумачиться як «чистий бізнес». Російська сторона заявила, що це не більше ніж торгівля й не свідчить про справжню підтримку миру.
Висновок: Китайські ЗМІ звертають увагу на комерційний характер західної військової допомоги, що співпадає з підходом РФ – представляти її як економічну угоду, а не стратегічну підтримку.
🇺🇸🇨🇳 Інцидент із затриманням китайців
10 липня: МЗС Китаю (毛宁) – питання затримання китайських громадян
На прес‑конференції 10 липня представник МЗС Мао Нін відповіла на інформацію про затримання двох китайців, підозрюваних у спробі транспортувати технології ракет для Neptune за кордон (). Китай заявив, що перевіряє факти і готовий захищати права своїх громадян в рамках закону.
Контекст: Інцидент ілюструє напруження між риторикою Китаю про нейтралітет і реальними випадками участі китайців у конфлікті чи військових технологіях.
🔥 Військові удари та їхні наслідки
13 липня: Al Jazeera Chinese – «第1235天关键事件概述»
У ніч з суботи на неділю, 12 липня, РФ здійснила авіаудар по Чернівцям — принаймні 2 загиблих і 38 поранених по всій Україні . Удар пошкодив цивільну інфраструктуру в понад 5 містах: Харків, Суми, Львів, Луцьк, Чернівці. Міноборони РФ пояснило удари по «військово‑промислових» об’єктах, однак ООН констатувала, що червень виявився найкривавішим місяцем з цивільними жертвами за останні три роки — 232 загиблих, 1343 поранених (). У РФ зафіксовано загибель мирного жителя у Бєлгородській області.
Аналіз: Китайські медіа широко цитують матеріали Al Jazeera, висвітлюючи ескалацію і гуманітарну кризу — в тому числі дані ООН. Це свідчить про обережну підтримку міжнародної точки зору Китаю.
🇰🇵 Геополітика та міжнародна підтримка РФ
13 липня: Lianhe Zaobao – «金正恩…无条件支持莫斯科…»
Денний бюлетень наголосив: лідер Північної Кореї Кім Чен Ин запевнив у «безумовній» підтримці Росії у вирішенні української кризи (). Це підкреслює багатополярний характер міжнародної підтримки — Китай, хоч і обирає нейтралітет, наразі в союзі з ПхеньЯн, який обіцяє Трампу своєрідну бойову підтримку Москві — зміцнює позиції російської сторони.
Ключовий висновок: китайський огляд визнає мережу регіональних антизахідних коаліцій, до яких входить і КНДР (як союзник Росії).
🚀 Вогнева підтримка українських військових
13 липня: Sputnik News CN – «德国将资助乌远程导弹…」
Повідомлено, що перші ракети далекої дальності, фінансовані Німеччиною, прибудуть до України наприкінці липня (). Представник армії Німеччини застеріг від надмірної агресії і закликав до політичної розсудливості. У статті наголошується, що такі ракети здатні долати сотні кілометрів і завдавати ударів по ключових російських об’єктах.
Коментар: Китайські ЗМІ повідомляють про новий виток озброєння України — навіть якщо звинувачують Німеччину у розв’язуванні воєнного авантюризму, вони не заперечують факт. Важливо: Китай підтримує дипломатію, але також інформує про озброєння України.
🏭 Економічні санкції
8 липня: Wikipedia zh – «乌克兰对5家中企制裁…»
8 липня Україна ввела санкції проти п’яти китайських компаній, підозрюваних у постачанні комплектуючих для російських безпілотників (). Київ заявив, що ці деталі були виявлені на знищеному російському «дроні‑свідку».
Контекст: Китайські ЗМІ зазвичай не висвітлювали тему санкцій проти власних компаній до цього моменту, що свідчить про нову фазу відкритості та навіть критики, але з позиції нейтралітету.
🎯 Загальні тенденції
1. Поверхневий нейтралітет + дипломатична активність. Китай продовжує «рекомендовану політику», акцентує лише на дипломатії і переговорному врегулюванні, уникаючи прямої критики РФ. ()
2. Баланс між військовою важкістю і дипломатичною делікатністю. Китайці чутливо реагують на військові події (удари, ракети, бойові дії), не применшують їх, але розглядають через призму стратегічної стабільності. ()
3. Увага до американської ролі і санкцій. Статті активно висвітлюють військову та фінансову підтримку Заходу, включаючи військові пакети І США, і санкційну політику України щодо Китаю. ()
4. Геополітичний охоп. Китайські ЗМІ згадують роль КНДР як союзника РФ, а також стежать за діями Туреччини, Німеччини. ()
🔍 Підсумок
Медіапростір Китаю за період 6–13 липня 2025 р.:
Послідовний нейтралітет Пекіну дозволяє виступати посередником, не підтримуючи РФ або Україну відкрито, але водночас співпрацювати з міжнародною спільнотою. Аналіз допомоги Україні: Військова підтримка Заходу висвітлюється як «бізнес», з увагою до деталей фінансування й постачання. Гострі військові інциденти: Удари по містах, жертви серед цивільного населення — ключові заголовки. Санкції та технології: Китайські компанії потрапляють у фокус санкцій, що змушує китайську пресу реагувати. Геополітична складова: Північна Корея і європейські країни (Німеччина) — елементи більш широкого огляду.
Цей образ режиму медиапокриття демонструє ретельно врівноважений, дипломатично приборканий тон: акцептує факти, аналізує дії заходу та Росії, утримуючись від риторики у стилі «один проти іншого».